Wonka
Навіть якщо ви не любите шоколад, фільм Пола Кінга, в якому Тімоті Шаламе співає, танцює, випромінює бадьорість, життєрадісність та доброту, може бути цілющим показанням до застосування прямо зараз. Авторський стиль режисера «Пригод Паддінгтона» вгадується миттєво, а віра в краще та (головне) в людей підтримується цим фільмом наче бонусом за те, що кожен із нас був гарним хлопчиком чи дівчинкою в ці непрості часи, про що детальніше – у рецензії від «Дивіться кіно»
Прибуваючи на великому кораблі із дивних країн, Віллі Вонка (Тімоті Шаламе), винахідник і шоколадних справ майстер, мріє поділитися зі світом своїм шоколадом і відкрити власну крамницю – якраз на площі, де ліворуч та праворуч крамниці солодощів від його конкурентів, дещо легенд свого бізнесу (Петерсон Джозеф, Метт Лукас, Метью Бейтон). І Вонка поки що не знає – вони давно об’єдналися у шоколадний картель та жорстко обходяться з новими шоколатьє, спритно використовуючи неабияку тягу шефа поліції (Кіген-Майкл Кі) до шоколадних цукерок.
І взагалі-то пробитися таланту, навіть геніальному, але зовсім без грошей – то вкрай важка справа. Тільки Вонка ступив із корабля на землю, як 10 шилінгів, які у нього були з собою, випарувалися миттю. Вимушений ночувати на морозі прямісінько на лаві, він не припиняє вірити в людей та з радістю приймає допомогу від перехожого (Том Девіс). Той із посмішкою, що не забути, приводить Вонку до місцевого дешевого готелю, власниця якого (Олівія Колман) знає, як вести бізнес. Там наш герой подружиться з сиротою Нудл (Кала Лейн), яка ніколи в житті не куштувала шоколад, та познайомиться з декількома друзями по нещастю – бухгалтером (Джим Картер), пані сантехніком (Наташа Ротуелл), коміком (Річ Фулчер) і телефоністкою (Ракхі Тхакрар). За підтримкою нових друзів Віллі Вонка матиме нагоду не тільки здійснити свою мрію, а й змінити цей світ.
Режисер «Вонки» Пол Кінг заради знімання цього фільму відмовився від третьої частини «Пригод Паддінгтона», які він свого часу випустив із превеликим успіхом (тепер продовження режисує дебютант Дагал Вілсон, схрестили наші пальці). Не знаємо, як там складеться у Паддінгтотна, але ось у «Вонці» чітко прослідковується авторський стиль Пола Кінга – так, цей фільм ну дуже схожий на пригоди ведмедика у синьому пальто та червоному капелюхі за своєю казковою атмосферою, обеззброюючою добротою та енергійною життєствердністю. Єдине що у «Вонці» значно більше співають, ніж у «Пригодах Паддінгтона», і це спочатку збиває з пантелику, адже виявляється, що новий фільм (як і попередні екранізації книги Роальда Даля) – класичний у своєму розумінні мюзикл. До таких деталей музичної класики, що головний герой навіть крутиться на ліхтарному стовпі, як то було в «Співаючи під дощем». Однак не судить із самого початку та дайте Тімоті Шаламе і компанії шанс, вони не підведуть, хоча вокальних номерів у фільмі досить забагато.
Свою картину Пол Кінг робить приквелом не до фільму Тіма Бертона 2005 року випуску «Чарлі та шоколадна фабрика» із Джонні Деппом у головній ролі, а якраз до класичної постановки Мела Стюарта «Віллі Вонка та шоколадна фабрика» 1971 року, де цього персонажа грав Джін Вайлдер. Історію для попереднього сюжету казки від Роальда Даля придумав сам Пол Кінг, а ось сценарій йому допомагав писати Саймон Фарнебі, з яким вони разом працювали над «Пригодами Паддінгтона 2». Цікаво, але Саймон Фарнебі подовжив свою маленьку традицію з’являтися у фільмах Пола Кінга – в обох картинах про Паддінгтона він грав охоронця, а у «Вонці» його можна побачити у невеличкій ролі – касира у зоопарку, якому доля приготувала приємний поворот.
Пол Кінга упевнено відбирає собі лаври головного кіноказкаря сучасності. У новому фільмі його режисерський талант не дає солодощам стати надто нудотними, а персонажам вдатися до огидного перебільшення. У багатьох випадках це відбувається на межі, однак режисер вдало застосовує комічні ситуації – як відверто смішні жарти, так і тонку, приховану іронію. Наприклад, чи можна було уявити, що між «Вонкою» та серіалом «Нарко» охочі віднайдуть тісний зв’язок. Заради розповсюдження речовини, до якої з’являється карколомне звикання, та знищення нових конкурентів виробники об’єднуються та дають на лапу корумпованим інституціям – поліції та церкви. А новий і якісніший продукт від молодого підприємця має ще і особливі психотропні дії. Смішно, але таку синонімію у «Вонці» можна відшукати навіть у дрібницях.
Нова картина Пола Кінга – максимально казкова, по-святковому затишна та з найпростішими істинами. Варто завзято йти до своєї мрії та не втрачати себе на цьому шляху. Люди можуть виявитися кращими, ніж здається. Друзі, якщо вони справжні, будуть поруч у скрутні часи та разом допоможуть здійснити неможливе. Іноді зробити казку для когось іншого – це просто наважатися на простий поступок попри свій страх. Цей перелік послань від авторів «Вонки» можна продовжувати, але їхня оптимальна простота та універсальність поряд із мальовничим візуалом і чималою кількістю соціальних проблем і вад, про які автори говорять у дусі Чарльза Діккенса, робить «Вонку» Пола Кінга миттєвою класикою. Тим фільмом, який протягом багатьох років попереду дорослі будуть показувати своїм чадам, а самі передивлятися багато разів поспіль.
До речі, спочатку продюсери «Вонки» наполягали, щоб головну роль зіграв Дональд Ґловер, а потім – Райан Ґослінґ, хоча не звинувачуйте в ейджизмі, але ці хлопці занадто вікові для молодого Віллі Вонки. Далі серед претендентів був Езра Міллер, однак пізніше продюсери, мабуть, перехрестилися, що все ж таки не дали йому роль. Останньою кандидатурою вважався Том Холланд і, хоча Пол Кінг обрав Тома для іншого свого фільму (майбутньої стрічки про Фреді Астера), на роль у «Вонці» від самого початку він хотів лише Тімоті Шаламе та послідовно наполягав на цьому. Причому без додаткових проб – просто колись у YouTube режисер побачив шкільні виступи актора (він там танцює, співає та читає реп) і зрозумів, що це і є його Віллі Вонка. Що ж – 100% попадання, маємо сказати.
Тімоті Шаламе – то головна солодка чарівність нової картини, не виключаючи, що інший акторський склад вписується досить ідеально. Хоча Ґ’ю Ґрант і скаржиться, шуткуючи, що зовсім не збирався зніматися у такій ролі, але в нього багато дітей (п’ятеро!) та вкрай потрібні гроші. Просто Ґ’ю дуже не любить робити кіно у тісному контакті з новими технологіями, а його умпа-лумпа без цього був би неможливий. Хоча в іноземній пресі щодо вибору Ґ’ю Ґранта на цю роль вже досі неспокійно – у минулих екранізаціях автори запрошували акторів-карликів, щоб зіграти умпа-лумпів, які працюють на шоколадній фабриці. Ґ’ю підкидає дров у вогнище, заявляючи, що зйомки у «Вонці» були справжньою мукою, коли багато камер вештаються навкруги тебе, а ти весь у датчиках і навіть ніколи не зустрічався на зйомках з актором головної ролі в одній сцені. Звичка Ґ’ю Ґранта постійно скаржитися давно всім відома та зрозуміло, що він, мабуть, хотів більшого, коли побачив себе на екрані, пам’ятаючи свою феєричну роль у «Пригодах Паддінгтона 2», але його умпа-лумпа видався яскравим, а танець – вельми запам’ятовується.
Справедливо повертаючись до Тімоті Шаламе, можна лише пожалкувати, що його вокалу в кінотеатрах ми не почуємо, однак український дубляж знову на висоті, як і виконання локалізованих для нашої аудиторії пісень. На жаль, українські глядачі читати субтитри не люблять, хоча фільм, безумно, розрахований на дитячу аудиторію, а в цьому випадку субтитри і зовсім не на часі. Ті, хто зміг оцінити спів саме Тімоті Шаламе, описують стилістику його виконання як ненав’язливе та досить обережне, хоча є і поодинока критика його вокальних даних. Однак природна щирість актора, яка, здається, у ньому закладена на інстинктивному рівні – то гарантія не впадати в гострі емоційні перебільшення при виконанні ролі, які досить часто є характерними для персонажів мюзиклів.
Єдине, що залишається досить незрозумілим – це той факт, яким чином такий чарівний, безмежно добрий та щиро наївний Віллі Вонка, яким його малює Тімоті Шаламе, перетворився на хворобливо ексцентричного та егоцентричного персонажа, якого відверто дратують діти, а люди взагалі викликають відразу. Світ потребує сіквелу картини «Вонка» Пола Кінга, яка виявиться ще одним приквелом картини «Віллі Вонка та шоколадна фабрика» Мела Стюарта для повноцінного розкриття цієї теми. А поки що беремо шоколад і готуємося неодноразово переглядати новий фільм на свята і у різних ситуаціях, що гостро потребують повернення у дитинство або віри у найкраще.
Дивіться кіно!
В українському прокаті – з 14 грудня 2023 р. (передпрем’єрні покази – з 7 грудня 2023 р.)
Рік: 2023
Жанр: мюзикл, музикальний фільм, комедія, фентезі, сімейний фільм
Режисер: Пол Кінг
Автори сценарію: Пол Кінг, Саймон Фарнебі
У ролях: Тімоті Шаламе, Кіген-Майкл Кі, Олівія Колман, Том Девіс, Ґ’ю Ґрант, Петерсон Джозеф, Метт Лукас, Метью Бейтон, Кала Лейн, Джим Картер, Наташа Ротуелл, Річ Фулчер, Ракхі Тхакрар, Роуен Аткінсон, Саймон Фарнебі та ін.
Країна: США, Великобританія, Канада
Хронометраж: 116 хв.
Фото: Warner Bros. та Кіноманія, коллаж на обкладинці від Hollywood Reporter
