Ferrari
Після виходу «Хакеру» у 2015 році, режисер Майкл Манн не знімав кіно. А після виходу «Донні Д» у 2009-му, не знімав хороше кіно. На великих екранах – його останній на даний час фільм, в якому Адам Драйвер майже виправдовує своє прізвище, але всім яскраво емоційним завідує саме Пенелопа Крус. Детальніше про те, чи зняв Майкл Манн знову хороший фільм – у рецензії від «Дивіться кіно»
Колись Енцо Феррарі (Адам Драйвер), який тоді ще був гонщиком, пообіцяв своїй дружині Лаурі (Пенелопа Крус), що не сяде більше за кермо на гоночному треку, якщо в нього народиться син. Так і трапилося після появи на світ Діно Феррарі. Але пройшло багато років, і Енцо вже давно створює гоночні авто, які просто повинні перемагати на перегонах. На цьому шляху він втратив сина, що розбило серце його дружині та їхній шлюб. Тепер кожного дня Енцо повинен з’явитися до ранкової кави додому, де його чекає чорна від горя та гніву Лаура, адже він давно живе на дві родини, і у другій коханка, Ліна Ларді (Шейлін Вудлі), народила йому ще одного сина, про якого дружина не знає, а, отже, який поки що не може називатися Феррарі.
У той же час майже єдине, що хвилює Енцо – це перемога на майбутніх гонках. Вона йому потрібна не просто, щоб переконати конкурентів і весь світ у тому, що його авто – найкращі та найшвидші. Вона повинна врятувати його компанію (хоча ні, не тільки його, адже у дружини – половина акцій Феррарі) від фінансового краху. Перемога принесе позитивний інформпривід у пресі, що у чергу поставить бажаючих інвестувати у переможця. Тому Енцо зможе робити більше авто для продажу, щоб отримати більше грошей на майбутні перегони. Американська компанія Генрі Форда виказує зацікавленість у Феррарі, але поки що серед інформповодів лише ті, в яких Енцо вбиває своїх гонщиків – за кермом його машин гинуть майже один за одним водії команди Ferrari.
Гонка на витривалість Mille Miglia, яка наближається, повинна вирішити чимало проблем, здається, і в особистому плані в тому числі. В його команді – британець Пітер Коллінз (Джек О’Коннелл), ветеран П’єро Таруффі (Патрік Демпсі) та зірка, що сходить, іспанець Альфонсо де Портаго (Гебріел Леоне). Чи зможуть вони перемогти або просто вберегти своє життя, коли так багато гонщиків загинуло у них на очах?
Фільми про автоперегони, здається, жанр, який отримав відродження та переживає прямо зараз свій пік. Влітку у кінотеатрах був «Гран Туризмо» Ніла Бломкампа, також створений за мотивами реальних подій. У 2024 році Джозеф Косинський планує до виходу картину про Формулу-1, де у ролі гонщика Бред Пітт. А раніше, ще у 2019-му, всі ми дивилися спортивну драму Джеймса Менгольда «Аутсайдери», в якій, до речі, досить детально представлені перемовини між Ford та Ferrari щодо покупки першими других. А, отже, актуальним буде дивитися картини у наступній хронології – спочатку «Феррарі» Майкла Манна, а потім ті самі «Аутсайдер», де, до речі, Майкл Манн був продюсером. Так, він дуже давно занурений у феррарську тему, та його нова картина – то певне здійснення мрії.
Починаючи з 1993 року, режисер інколи згадував у пресі про історію Енцо Феррарі та його компанії, яку він хотів би зробити у вигляді масштабного фільму. Спочатку Майкл Манн бачив у ролі Енцо Роберта де Ніро, але проходив час, і актори змінювалися. Проект майже зрушився у 2015 році, і на роль затвердили Крістіана Бейла, з яким режисер хотів ще раз попрацювати, після «Джонні Д». Але це теж не трапилося. Щось там Крістіан не встигав набрати вагу в своїх особистих перегонах «потовстішати або схуднути» заради ролі, і в результаті обрав схуднути – для згадуваних вже «Аутсайдерів». Зовсім скоро Енцо Феррарі перейшов до Адама Драйвера (і, судячи з його прізвища, то знак долі), але до цього переступивши через кандидатуру Ґ’ю Джекмана.
Не в перший раз Адам Драйвер грає італійця. Пригадаємо нещодавній «Дім Gucci» Рідлі Скотта, де він втілив спадкоємця славетного дому моди. І ось тепер знов італієць і вже більш легендарний. Актор у гримі дійсно невловимо схожий на Енцо Феррарі, якщо судити за відомими фотокартками та відео, але нікуди не дітися від того, що Адам Драйвер значно молодший за свого персонажа. Але за рахунок своєї майстерної акторської роботи глядачам малюється глибокий емоційний портрет досить суперечної за характером особистості. Хоча головним камінням емоційного тяжіння у «Феррарі» виступає дружина героя Лаура, роль якою різко та блискуче виконує Пенелопа Крус. Маючи експресивну персонажку у драматичній точці свого розвитку, акторка, тим не менш, яскраво запалює не лише у бурхливих сценах сварок та гніву. Її Лаура – жінка зломлена та розбита, але розумна, мудра та дуже прозорлива.
Майкл Манн – майстер чоловічих історій. Фільм, який давно вже став класикою (і якому режисер обіцяє сіквел найближчим часом) – «Сутичка» з Робертом де Ніро та Аль Пачино – тому яскравий приклад. «Джонні Д», про який мова йшла вище, йде до цієї ж статистики, а там раніше у переліку стоять досить видатні його режисерські роботи – «Останній з могікан» із Деніелом Дей-Льюїсом, «Своя людина» з Аль Пачино та Расселом Кроу або «Співучасник» із Томом Крузом та Джеймі Фоксом. Свого омріяного «Феррарі» режисер знімав за сценарієм Троя Кеннеді-Мартіна, який помер 14 років тому та теж кваліфікувався на сюжетах про чоловіків. «Феррарі» вписується в цей паттерн чоловічої одержимості своєю справою, хоча він все ж таки з іншими акцентами.
Не дивлячись на досить класичні прийоми сюжету, який інколи відверто віддає штампами, нова картина Майкла Манна показує, що легендарна особистість була нерозривно пов’язана зі своєю сім’єю, точніше – із двома родинами, в яких він жив одночасно. Головний герой у режисера – завзятий інженер, але ні, варто брати ширше, новатор і винахідник, що при цьому має нестримну жагу до перемоги та згубну пристрасть – нездоровий азарт обійти суперника будь-якою ціною. Саме заради перемоги він не пошкодує ні грошей, ні конкурентів, ні життя членів своєї команди, хоча сам давно не перевищує швидкості та не їздить майже нікуди, що далі двох міст – Модени та Маранелло. Однак Енцо не став би тим Феррарі, якби не його дружина Лаура, шлюб з якою він поважав у свій власний спосіб. Саме це виходить із фільму Майкла Манна, хоча у ньому він майже не торкається минулих подій, коли чоловік зустрів свою жінку. Образ Лаури – це точка єдності особистого (колись герой дуже кохав свою дружину, про що відверто говорить на початку фільму) та ділового (адже Лаура – повноцінний партнер, яка в курсі всіх справ компанії).
Жіночу лінію у «Феррарі» режисер доповнює ще більшими відтінками, що зазвичай на нього мало схоже, – романтичним коханням між молодою зіркою перегонів Альфонсо де Портаго та молодою зіркою кіноекрану Ліндою Крістіан, поява якої на кожній події миттєво відволікає журналістів, що виводить із себе Енцо Феррарі. Завдяки цій окремій історії Майкл Манн лірично вплітає до сюжету крихкість життя спортсменів, які перед кожними перегонами пишуть на всяк випадок останній лист для жінок свого серця, навіть якщо поряд у ліжку зовсім інша.
Однак за усім психологізмом, що наділяють цю історію режисер та сценарист, а ще більше – самі актори, слідує педантична точність Майкла Манна, його перфекціонізм у відображенні тих подій, які призвели до трагічних наслідків (і не варто читати Вікіпедію перед переглядом). Все це класно, і викликає щире захоплення роботою усієї знімальної команди. Але той, хто на її чолі, Майкл Манн, потрапляє у власний капкан акуратиста. На шляху відтворення подій та напівтонального психологізму, втрачається щось більше, заради чого існує цей фільм. Трагічна кульмінація виглядає ефектно та одночасно жахаюче, епізоди перегонів – мальовничі, хоча й без особливого драйву та напруги, які б могли запам’ятатися на довгі часи та на які здатен цей режисер. Однак у цілому вердикт може бути тільки однозначним – Майкл Манн як автор повернувся на великий екран гідно, і це той режисер, якого на цьому екрані якраз бракувало.
Дивіться кіно!
В українському прокаті – з 28 грудня 2023 р.
Рік: 2023
Жанр: драма, спортивний фільм, історичний фільм, байопик
Режисер: Майкл Манн
Автор сценарію: Трой Кеннеді-Мартін
У ролях: Адам Драйвер, Пенелопа Крус, Шейлін Вудлі, Гебріел Леоне, Сара Ґадон, Джек О’Коннелл, Патрік Демпсі та ін.
Країна: США, Великобританія, Італія, Кітай
Хронометраж: 124 хв.
Фото: Кіноманія
