Argylle
Шпигунський комедійний екшн – це те, у чому Меттью Вон насправді знається, адже за його плечима – успішна франшиза Kingsman (хоча пріквел і не зміг дотягнутися до її планки). Але режисер має амбітніші плани та розширює свій світ шпигунів на інші часи (сучасність) та з іншими героями (стільки зірок, що очі розбігаються). Чи вдалося Меттью Вону знову іронічно здивувати та віртуозно розважити – у рецензії від «Дивіться кіно»
Десь у горах із класним краєвидом сидить затишно за своїм ноутбуком Еллі Конвей (Брайс Даллас Говард), однієї рукою чухаючи свого кота Альфі, а іншою потягуючи пиво. Через мить цими двома руками вона продовжить писати свій роман (черговий у серії) про пригоди шпигуна Обрі Арґайлу (Генрі Кавілл), від яких сходить із розуму весь світ. Але кінцівка щось ніяк не складається цього разу. Тому Еллі хапає в рюкзачок Альфі та виїжджає до мами (Кетрін О’Хара), адже та її прихильна фанатка та постійний поштовх писати краще.
У потягу вона знайомиться з патлатим чоловіком (Сем Роквелл), який теж полюбляє її шпигунські романи. Хоча раптово виявляється, що він не просто фанат письменницького таланту Еллі, а той, хто врятує її від небезпеки. Точніше її та її кота, на якого у Ейдана Вайди (так звати патлатого чоловіка), до речі, алергія. І що ж там за небезпека може очікувати самотню кошатницю-письменницю? Вона теж цього не розуміє, але за Еллі тепер постійно женуться найкращі шпигуни, яких спрямовує дехто Ріттер (Брайан Кренстон). Виявляється вона у певному сенсі провидиця – все що пише у своїх шпигунських романах, відбувається насправді. І ось та сама кінцівка, яку Енні ніяк не доб’є, дуже важлива для Ріттера, з одного боку, та для Ейдана, з іншого. Адже з їхніх радарів раптово зник російський хакер, у якого був мегасписок із подвійними шпигунами.
Тема із великою кількістю героїв, які переживають чимало гостросюжетних поворотів і не менш гостро іронічних діалогів, яскраво тікають від погонь, сміються в обличчя небезпеці, хоча ні, навпаки, жахаються її досить значно, але заплющують очі та роблять свою справу по спасінню цього світу чи своїх близьких під крутий саундтрек – це все, що так любить робити Меттью Вон, а глядачі на це дивитися, задоволено захоплюватися та реготати. Так, це все те, що Меттью Вон робив в згаданій вище франшизі «Kingsman», а ще раніше – в пародії на супергеройське кіно «Піпець» і в казці «Зоряний пил». Але ні, це майже все, що не вдається Меттью Вону в «Арґайлі». Хоча перераховане в наявності – і чимало прикольних героїв, і колкі діалоги, і ті самі раптові повороти історії, і навіть екшн під заводний саундтрек, який глядач точно запам’ятає. Однак щось пішло не так. Що саме?
Найочевидніша відповідь (хоча і не єдина) – що Меттью Вон, який завжди пише сценарії до своїх фільмів (окей, майже завжди – окрім режисерського дебюту «Листковий пиріг», та у співавторстві), у випадку «Арґайлу» чомусь робити цього не став. Його нова картина – це екранізація однойменного бестселлера, який написала… та сама Еллі Конвей! Все як сказано у фільмі (а, відповідно, й у книзі) – письменниця, коли нею ще не була, а працювала офіціанткою у нічному ресторані, написала книгу про шпигунів, в якій головна героїня – письменниця, що працювала офіціанткою у ресторані та написала шпигунський роман, після чого стала відомою. Тепер є ще одне додаткове питання: а в житті справжньої Еллі Конвей теж були погоні та чарівно привабливий шпигун?
Ні, не були. Як і самої Еллі Конвей – голосний звук розбитих здивувань глядачів від такого мета постмодерністського повороту. Прямо на прем’єрі «Арґайлу» автори фільму визнали, що все видумали з існуванням письменниці Еллі Конвей та реальності її роману – книга була написана якраз заради маркетингової компанії фільму двома авторами (Теммі Коен і Террі Гейс) під псевдонімом.
Так може в цьому і є основна проблема «Арґайлу»? Який, до ресі, замислювався як трилогія, що зараз вже точно не факт. Меттью Вон зовсім не торкався сценарію фільму та співпрацював із сценаристом Джейсоном Фуксом, який раніше писав «Диво-жінку» і ніколи нічого не писав разом із Меттью Воном. І ось історія, за своїм вайбом абсолютно меттьювонівська, все ж таки нею на екрані не стає. Через свою надмірність (чомусь знов пригадується та сама промо-кампанія з письменницею). Єдине, чого в фільмі не може бути надмірним – це та кількість кінозірок, які залюбки йдуть зніматися до цього режисера, навіть в дуже маленьких ролях (він сам шуткує, що це через ковідну пандемію). Але всього іншого – занадто, забагато та метушливо. Це стосується і крутих поворотів сюжету з розрахунком на вау-ефект, і кількості жартів, які через свою щільність вже перестають бути смішними, і непомірного використання комп’ютерної графіки, яка, вірогідно, виправдовується частиною сюжету, що відбувається в письменницькій уяві, але по факту виглядає кадрами з дешевого бойовика.
Все це виливається у конче надмірну тривалість фільму, який не рятують навіть фірмові для цього режисеру екшн-сцени. А непомірний бюджет у $200 млн від студії Apple TV пішов, мабуть, в основному на зарплатню кінозірок та кейтеринг для котика, а не на спецефекти та додатковий час для режисера, щоб передивитися сценарій. В «Арґайлі» кітч від Меттью Вона переходить свою межу та втрачає авторську хуліганську, дуркувату щирість, перетворюючись місцями у дурний балаган, який чим далі хронометраж, тим більше стомлює.
В акторському плані, якщо глядач очікує, що всі цікавинки на екрані буде творити Генрі Кавілл із Дуа Ліпою (співачкою, яка, здається, дуже хоче стати акторкою), то ще одна новина – це зовсім не так. Адже провідниками історії стають герої Брайс Даллас Говард і Сема Роквелла. І в принципі вони непогано пораються з цим великим обсягом завдань, однак іронічно-комедійна харизма Сема та його чарівна безпосередність виглядає дещо потужніше. Навіть на тлі котика.
І, повертаючись до планів на власну шпигунську трилогію, яку, до речі, Меттью Вон хотів пов’язати в єдиний кіновсесвіт зі своїми «кінгсменами» (дочекайтеся сцени у титрах), Apple TV може їх переглянути, адже глядач зовсім не вразився всім цим кінозірковим хаосом на екрані. Хоча, кажуть, для цієї студії гроші у прокаті – зовсім не головне. Тому «Арґайл» сором’язливо стає в ряд із «Наполеоном» та «Вбивцями квіткової повні» – вони теж мали такі гроші, та не змогли. Хоча у цих фільмів є контраргумент – номінації на топові кіно-нагороди. А в «Арґайлу» лише великі котячі оченята…
Дивіться кіно!
В українському прокаті – з 1 лютого 2024 р.
Рік: 2024
Жанр: шпигунський фільм, бойовик, пригоди, комедія, екшн
Режисер: Меттью Вон
Автор сценарію: Джейсон Фукс
У ролях: Брайс Даллас Говард, Сем Роквелл, Браян Кренстон, Генрі Кавілл, Джон Сіна, Кетрін О’Хара, Семюел Л. Джексон, Софія Бутелла, Аріана ДеБосс, Дуа Ліпа та ін.
Країна: США, Великобританія
Хронометраж: 139 хв.
Фото: Apple TV+
