Furiosa: A Mad Max Saga
Повернувшись, після перезапуску «Шаленого Максу», у велике кіно та, здається, до творчого життя, Джордж Міллер не хоче зупинятися та все більше розвиває свій постапокаліптичний всесвіт. Пріквел про сувору та рішучу Фуріозу, яка у минулому фільмі у виконанні Шарліз Терон мала не менш головну роль, ніж Том Гарді як Макс, демонструє, яким чином героїня стала саме такою. Детальніше про те, як Аня Тейлор-Джой прийняла естафету та слід за Томом Гарді показала, що репліки і діалоги, то зовсім не головне у кіно – у рецензії від «Дивіться кіно»
Коли людство загубило цю планету, перетворивши її на Пустку, все ж таки залишилося місце, що в цих умовах схоже на рай. Там трава соковита, живильна питна вода, і на деревах зріють персики – це Зелене Місце Багатьох Матерів, а люди, які там мешкають під проводом амазонок, старанно приховують його від чужинців. Але байкери-злодії заїжджають до зеленого краю рясності та крадуть маленьку дівчинку Фуріозу (Аліла Браун), що мала надію їх провчити більше ніколи сюди не лізти. У погоню відчайдушно відправляється мати дівчинки (Чарлі Фрейзер), який майже вдається вирвати свою доньку із рук ватажка Байкерської Орди Дементуса (Кріс Гемсворт). Досить скоро він віддасть юну мовчазну Фуріозу Несмертелу Джо (Лейчі Галм), що заправляє Цитаделлю, на яку Дементус поклав око. Але поки він захопив лише Бензоград – місце, де зосереджена одна з найдорожчих валют Пустки – паливо.
Через деякий час Фуріозі (Аня Тейлор-Джой) вдалося втекти із покоїв, де осіменювач Несмертел Джо тримає своїх жінок, які народжують йому нащадків. Вона стає чорноробом, прикидаючись хлопчиком, і досить швидко піднімається за соціальним ліфтом Цитаделі, завойовуючи довіру впливового та відчайдушного преторіанця Джека (Том Берк), що обіцяє допомогти у досягненні її мрії. Коли б це не сталося та як би важко не було, Фуріоза пообіцяла повернутися додому. Та йде дорогою свого гніву, де наприкінці її повинна чекати винагорода. Як це трапиться, знають ті, хто дивився «Шалений Макс: Дорога гніву», адже історія головної героїні із нового фільму закінчиться десь на тому ж місці, на якому починається її зустріч із Шаленим Максом.
Як і 9 років тому, коли на Каннському кінофестивалі поза конкурсом пройшла прем’єра «Шаленого Макса: Дороги гніву», Джордж Міллер саме туди привіз свою «Фуріозу». Ефект, який тоді справило повернення легендарної франшизи, у цьому році «Фуріозі» перевищити не вдалося, але картину ще довго обговорювали в кінофестивальних кулуарах, а преса розійшлася барвами схвалення.
Це і правда так, Джордж Міллер знову зміг. Одразу видно, що ця франшиза йому супердорога, та він отримує від неї справжнє задоволення. Здається йому, 79-річному режисеру, зараз робота над фільмами «Шаленого Макса» як справжнє джерело енергії молодості та довголіття – нещодавно Джордж Міллер заявив, що наступним буде сіквел «Дороги гніву» і знову з Томом Гарді в головній ролі.
Отже, режисер зніманнями адреналінової франшизи живить свою жагу до життя, а ми, глядачі, отримуємо драйв, видовища, скрегіт металу, погоні та переслідування, мовчазну суворість та рішучу дію, гостро соціальний коментар і захоплюючий візуальний атракціон. А ще накладні носи, складного та харизматичного злодія, образ якого просто ковток свіжого повітря для Кріса Гемсворта, адже він вже давно закис у ролях марвелівського кіновсесвіту, і, звичайно, тиху за словами, але бурхливу на дію головну героїню, бонусом до якої йде коротка, але напрочуд щемлива лірична лінія (герой Тома Берка запам’ятається цією франшизою втраченою надією на щастя у гарячому пеклі хаосу). Аня Тейлор-Джой із завзятістю кидається в цю буремну подорож, тому що це справжній великий блокбастер в її житті, яких раніше не траплялося. Його важкість вона витримує з блиском, будь то екшн-кадри, де щось постійно рухається, вибухає, летить шкереберть і стріляє, чи то короткі, але яскраві драматичні сцени.
Але ми, глядачі, все ж таки не отримали нову дозу іскри справжнього, непередбаченого безумства, яка так вразила всіх у «Дорогі гніву» – від широкої аудиторії до критиків і поціновувачів авторського кіно. Імовірно, це було і неможливо (або ну дуже складно), виходячи з того, що ефект неймовірного здивування від розмаху та брутального екшну нон-стоп був вже досягнутим у «Дорозі гніву». Але «Фуріоза» все ж таки є дуже чіткою, дуже практичною за змістами, дуже розрахованою на сучасну актуальність історією про сильну героїню. Це саме те, чого варто було очікувати у подібному фільмі. І відсутність того, на що глядач із надією бажав у глибині душі – приголомшливих вражень від непередбачуваності або, наприклад, складнішою історії персонажки. Якщо «Дорога гніву» це була справжня адреналінова кіно-доза, яку вприснути собі хочеш знову і знову, то «Фуріоза» – це як терапія по заміщенню, без будь-якого раптового відкриття.
І якщо «Дорога гніву» – це одна суцільна погоня, яка не зупиняється ні у своєму темпі, ні у враженнях від нього, то «Фуріоза» – це п’ять окремих погонь, за кількістю глав, на які режисер і він же співавтор сценарію ділить свій пріквел. І якщо певні паузи та зниження динаміки є досить зрозумілими та виправданими, то окремі епізоди явно випадають із цілісності глобальної авторської ідеї. Джордж Міллер, безумно, залишається у першу чергу режисером екшн-кіно. Це те, від чого він отримує задоволення. Саме тому репліки головної героїні вкрай стримані, а взагалі-то їх дуже мало. Режисер ще до прем’єри поділився, що зробив їхню кількість вдвоє меншою, ніж у Тома Гарді у «Дорозі люті». Адже подібне кіно лише гублять розмови та розмірковування – нема коли теревені у Пустці розводити, треба мчатися та виживати, боротися та вбивати, тікати та виборювати.
Видовищність та актуальне соціальне послання – це те, що завжди, тим чи іншим чином, виокремлювало франшизу «Шалений Макс». Масштабний екшн з масштабними постановками та спецефектами, які вражають і які несуть коротке, але влучне послання сьогодення. І «Фуріоза» органічно вписується в цей концепт. Картині однозначно є, чим запам’ятатися глядачу. А Джорджу Міллеру, не менш однозначно, є ще над чим працювати – як мінімум, знову скорочувати репліки Тома Гарді у «Шалений Макс: Пустка», який вже було заявлено. А глядачам тим часом є, на що чекати!
Дивіться кіно!
В українському прокаті – з 23 травня 2024 р.
Рік: 2024
Жанр: фантастика, екшн, бойовик, драма
Режисер: Джордж Міллер
Автори сценарію: Джордж Міллер, Нік Латуріс
У ролях: Аня Тейлор-Джой, Кріс Гемсворт, Аліла Браун, Том Берк, Лейчі Галм, Чарлі Фрейзер, Ельза Паттаки, Нейтан Джонс, Джош Гельман, Джон Говард та ін.
Країна: Австралія, США
Хронометраж: 148 хв.
Фото: Кіноманія та Warner Bros. Pictures
