Twisters
Навіть дивно, що так давно (з кінця 90-х років) не виходило на великому екрані щось по-справжньому масштабне та цікаве, яке було б пов’язане з природною ураганною стихією. Продовження успішного свого часу фільму Яна де Бонта планувалося вже давно, але це нарешті сталося, коли до проєкта в якості продюсера долучився Стівен Спілберг. Наскільки новий літній блокбастер вийшов свіжим у цю літню спеку, і чому трендові феміністичні тропи у картині працюють не так добре, як шалена енергія деяких акторських робіт – в рецензії від «Дивіться кіно»
З самої юності Кейт (Дейзі Едґар-Джонс) захоплювалася дослідженням смерчів. Одного разу, прагнучі перевірити свою теорію щодо абсорбуючих силу торнадо речовин, після страшного смерчу вона втратила свого коханого (Дерріл МакКормак) та декількох друзів. Вижила тільки Кейт та її друг Хаві (Ентоні Рамос), який через деякий час вмовляє дівчину повернутися до смерчів хоча б на тиждень – у складі його команди (Девід Коренсвет), яка намагається встановити спеціальні гаджети навколо торнадо для побудови його 3D-моделі.
Кейт погоджується не одразу, а на місці так і взагалі розуміє, що процес дослідження – це певні перегони за смерчем між різними командами, адже дуже гучно та з помпою прибуває місцевий неймовірно відомий YouTube блогер Тайлер Овен (Ґлен Павелл), який з декількома своїми соратниками (Саша Лейн, Кеті М. О’Брайан, Брендон Переа, Тунде Адебімпе, Гаррі Гадден-Патон) кличуть себе «Приборкувачі торнадо». Вони відчайдушні та завзяті, стрімять кожен свій рух, мають багато корисних та не дуже гаджетів і шалено мчать в самісінький епіцентр подій – щоб запустити всередині смерчу феєрверки. А після направо та наліво продають мерч з обличчям Тайлера в ковбойському капелюхі. Зрозуміло, що команда Кейт та Хаві не виказує захоплення суперниками по торнадським перегонам. Тоді як Тайлер заінтригований появою дівчини, яка, здається, має хист розпізнавати народження смерчів.
У 1996 році вийшов фільм режисера Яна де Бонта «Смерч», в якому Гелен Гант і Білл Пекстон розбиралися зі своїм шлюбом на фоні вивчення торнадо в самому епіцентрі їхнього виникнення. Картина виявилася дуже успішною та назбирала студії майже $500 млн. Досить тривалий час усі, включаючи Гелен Гант, дуже хотіли зняти її сиквел, обговорюючи різні для цього ідеї – у тому числі й пригоду, в якій головною героїнею стане дочка тих вчених, а персонажка Гелен Гант загине. Але студії все це якось не подобалося. Поки, нарешті, проєкт не потрапив до рук Стівена Спілберга, та він разом із Джозефом Косінскі, який спочатку і повинен був знімати продовження, придумали ідею, що зовсім не прив’язується до свого попередника напряму, хоча і наслідує його певними сюжетними напрямками. Режисера для цього дійства вони обрали з неочевидних кандидатів – Лі Айзек Чун, який вже встиг зняти свій тонкий інді-фільм «Мінарі». У своєму дебютному блокбастері на головні ролі він затвердив в основному юних кінозірок, що сам по собі крок ризикований, враховуючи $200 млн бюджету.
Більшість із обличь персонажів «Смерчі» глядач вже точно десь бачив. Наприклад, у ролі другого плану не варто проморгати майбутнього нового Супермена Девіда Коренсвета, в якого тут максимально антисуперменівська роль неприємного чувака (таких він тепер ще довго не отримає). Серед персонажів, що гинуть на початку, спостерігаємо Деріла МакКормарка, який встиг знятися не тільки в серіалах, а й з Еммою Томпсон у відвертому фільмі «Кохання за викликом», а також Кірнан Шипку із «Пригод Сабріни». Друга головної героїні грає молода латиноамериканська зірка Бродвею Ентотні Рамос, який при цьому підпалював уже і великі екрани в мюзиклі «На висотах Нью-Йорку».
Нарешті, головна героїня – Дейзі Едґар-Джонс, відомість і шлях у велику кар’єру якій проклав серіал «Нормальні люди». Після акторка встигла з’явитися у триллері «Свіжатина» та в екранізації бестселлера «Там, де раки співають», але «Смерчі» – це її перший блокбастер, де вона – головна (та і взагалі перший блокбастер). Хоча після виходу з кінозалу складається дещо суперечливе враження щодо задіяних сюжетних тропів. Героїня Дейзі Едґар-Джонс на різні лади та в різних обставинах врятовує кризову ситуацію – своїм розумом, кмітливістю та сміливістю. Це постійно підкреслюють автори картини, які у фіналі так і зовсім вдаються до новосформованого кліше максимального феміністичного загострення, що на фоні всього сюжету виглядає передбачувано і скоріше нудно. Саме тому «Смерчі» досить часто рятує герой Ґлена Павелла, як би автори і не намагалися його вивести із головного фрейму у фіналі. Але Глен – найстарший тут із всіх кінозірок, що сходять, – точно має харизму найпотужнішого торнадо.
Кар’єра Ґлена Павелла, здається, зараз на піці, або ще йде до нього – за останній час глядачі встигли його помітити в «Топ Ґан: Меверік» Джозефа Косінскі (до речі, Том Круз сходив на «Смерчі» в кіно, щоб підтримати актора, але, скоріше – випускаючу студію Warner Bros., з якою в нього особливий контракт), запам’ятати його посмішку в «Люблю тебе ненавидити» Віла Глака та здивуватися його таланту перевтілення в «Я не кіллер» Річарда Лінклейтера.
У «Смерчах» саме Ґлен Павелл живить своєю енергією кожну сцену, а акторська хімія, здається, в нього виникає майже з кожною екранною партнеркою. Саме його персонаж привносить певне душевне тепло, перетворюючи фільм-катастрофу на романтичну історію, якій віриш, а головне (на відміну від героїні Дейзі Едґар-Джонс) постійно і в хорошому сенсі обманює глядацькі очікування. 100% якби автори поставили на цю роль когось із менш ширшою посмішкою та хитрим прищуром, вони одразу ж програли.
Хоча і роль таланту режисера Лі Айзек Чуна не варто зменшувати – його напівавтобіографічний «Мінарі» якраз і виокремлювався щемкою особистою драмою. Можливо, тому і в «Смерчах» у глядацькому плані вірно спрацьовує саме історія людей, а не тільки масштабні сцени вражаючої стихії. Цікаво, що вже впізнаваним є режисерський погляд в тих кадрах, в яких Лі Айзек Чун бажає показати внутрішні почуття своїх героїв, завжди від’їжджаючи від них камерою, даючи повітря та простір на фоні безмежного ландшафту – так було з головним героєм Стівена Йона у «Мінарі», так і з героїнею Дейзі Едґар-Джонс у «Смерчах».
І, відверто кажучи, на фільм, подібний «Смерчам», йдуть не стільки за акторськими діамантами, скільки за видовищними сценами, що перехоплюють подих. Такі вони є у картині та неодноразово. Автори досить вміло тримають увагу глядачів, а в окремих епізодах можна побачити приклад віртуозного трилера – настільки напруга передається кожному глядачеві в кріслі. Стихія дуже швидко женеться за тобою, авто летять за вітром, відірвавшись від землі, а кури падають тобі прямо на капот з повітря. І, звичайно, люди, які просто є незначними комахи перед природою, що розбушувалася.
І, до речі, не може бути кращого кіна, коли в реальності – неймовірна спека, а з великого екрану на тебе валить торнадо. Тому якщо ви ніколи не дивилися фільму у технології 4DX (де крісло скаче, вітер дмхне, а дощ в обличчя), то «Смерчі» – це ідеальна можливість для першого знайомства.
Дивіться кіно!
В українському прокаті – з 11 липня 2024 р.
Рік: 2024
Жанр: пригоди, фільм катастрофа, трилер
Режисер: Лі Айзек Чун
Автори сценарію: Марк Л. Сміт, Джозеф Косінскі та ін.
У ролях: Дейзі Едґар-Джонс, Ґлен Павелл, Ентоні Рамос, Девід Коренсвет, Дерріл МакКормак, Саша Лейн, Кеті М. О’Брайан, Брендон Переа, Тунде Адебімпе, Гаррі Гадден-Патон та ін.
Країна: США
Хронометраж: 1 год 57 хв
Фото: Warner Bros.та Кіноманія
